"Справа Сенниченка" - що відбувається? Коментар адвоката Андрія Циганкова.

Засоби масової інформації рясніють заголовками про проведення НАБУ однієї своїх найуспішніших операцій в результаті якої була викрита злочинна організація на чолі з колишнім головою Фонду держмайна Дмитром Сеніченком.

Тим самим Сеніченко, який до сьогодні мав славу принципового борця з корупцією або навіть агента НАБУ через те, що як мінімум три рази викривав хабарників який пропонували йому мільйони доларів за призначення на посади своїх людей. Сьогодні ж детективи НАБУ стверджують, що насправді таким чином Сеніченко усував своїх конкурентів, що ще цікаво по цій справі - вона майже не публічна.

Після заявленої перемоги над корупцією перебіг подій по справі взагалі не висвітлюється в ЗМІ. Щоб зрозуміти, що відбувається насправді ми звернулись за коментарем до відомого адвоката Андрія Циганкова

Андрій Циганков:

Справа Сеніченка стає, на сьогоднішній день, тестовою для суспільства і демонструє фактично суспільству те питання коли досудове розслідування намагаються перекрити чи перекреслити певними піар-технологіями. Коли НАБУ заявляють, що вже всі викриті вже встановлена вина вже встановлена злочинна організація під керівництвом Сеніченка - ось дивіться готуються фільми і так далі.

При цьому, фактично до сьогоднішнього дня, позиція захисту не почута і вона не могла бути почута, тому що безпосередньо НАБУ і сторона обвинувачення вчиняють свідомо системні дії, які не дають можливість захисту поза заборону розгляду справ в закритому режимі, повідомити свою позицію суспільства і звернути увагу на те, що такі піарні ходи, які передбачають виключно популізм - популяризацію діяльності НАБУ, як органу, який бореться з корупцією дають результат нуль і фактично не можуть підміняти досудове слідство.

У даному випадку мова йде про те, що саме сторона захисту весь цей час системно боролася з тим, щоб зазначене провадження стало публічним, щоб суспільство отримало інформацію про те, що дійсно відбувається і як. І на сьогоднішній день ми можемо сказати, що фабула відповідно, яка сформована НАБУ, щодо звинувачення полягає в тому, що нібито під керівництвом голови фонду державного майна була створена злочинна організація, яка мала впливати та розкрадати державні підприємства і результати їх діяльності.

Як приклад це Одеський припортовий завод і Об'єднана гірнича хімічна компанія. Відповідно концепція полягає в тому, що така група це робила - це кваліфікація за статтею 191. Сама наявність злочинної групи - відбувається кваліфікація за статтею 255 Кримінального кодексу та відповідно відбувалася легалізація таких статків здобутих незаконним шляхом і відповідно обвинувачення дійшло до висновку, що є наявність пред'явити підозру за статтею 209 КК України. Певні зарубіжні компанії, які мали стосунку з державними підприємствами фактично стали заручниками участі нібито в корупційних схемах. І відповідні українські підприємства, які співпрацювали також з державними установами - що певний ризик такої діяльності є, стали тими хто мав вчиняти свою діяльність нібито виключно для легалізації відповідних коштів.

Така модель звинувачення була розроблена НАБУ і відповідно популяризована в відповідних, скажемо, фільмах, позиціях, висловлюваннях, а вже подальше надавалася інформація коли відповідно ЗМІ формували прізвища, назви компаній і таким чином підтримали нібито діяльність органів право охорони, коли вона замінялася піарною діяльністю.

На сьогоднішній день, 22 червня Вищий антикорупційний суд при розгляді відповідного клопотання сторони обвинувачення поставив крапку в таких маніпуляціях і зазначив, що відповідні епізоди, щодо розкрадання нібито групи під керівництвом Сеніченка Одеського припортового заводу мають бути закриті. І відповідно прийняти рішення, що такі звинувачення є безпідставними, що такі положення й підозри є безпідставними, відповідні публікації, фільми, статті, виступи прокурорів або детективів є безпідставними і були спрямовані саме на те (на мою думку) щоб вчинити тиск на суд, який би був обмежений в можливості прийняти законне рішення, яке було прийнято.

Сторона захисту і далі забезпечує захист осіб, яким була надана підозра, яка на сьогоднішній день є безумовно не обґрунтованою тому, що впровадження в певній частині має бути закрито і це частина, яка є глобальною для цього впровадження.

Саме так вона була репрезентована НАБУ в відповідних піар скажемо технологіях.

Тому на мою думку на сьогоднішній день є дві складові, які дають можливість суспільству почути про цю справу об'єктивно це те, що розгляд цього клопотання відбувався в відкритому режимі і я вважаю що це певна перемога сторони захисту з 23.03.2023 року, коли захист наполягав, щоб відповідні провадження слухалися у відкритому режимі.

І по-друге, є, на сьогоднішній день, рішення суду, яке набрало законної сили, яке встановлює що велика частина обвинувачень та підозр не відповідають вимогам закону - мають бути скасовані і відповідно має бути прийнята постанова про закриття провадження в цій частині. 

Мабуть, окремо варто зазначити, що безпосередньо НАБУ та САП нібито в період того, як Сеніченко керував злочинною організацією, на їх думку, співпрацювали безпосередньо з Сеніченко в боротьбі з корупцією та в нього був інший статус - викривача потужного хабарів які мали бути надані йому для призначення певного директора певного підприємства.

Це досить відома інформація, та дивним є те, що саме ця група прокурорів яка співпрацювала з Сеніченко на той час ділилася планами, узгоджувало певні дії - сьогодні стала напроти нього і працює з метою того, щоб притягнути до кримінальної відповідальності викривача по кримінальному провадженню. 

Олег Чеславський: 

Таким чином можна сказати, що група прокурорів недостатньо професійна була, щоб розгледіти, що Сеніченко маніпулював їми, чи так не подається? 

Андрій Циганков:

Ну я б не казав про професійність, я казав втому, що в той момент в них були протилежні інтереси ніж зараз - тобто вони є певним чином зацікавленими особами, що виключає їх можливість на сьогоднішній день бути процесуальними щонайменш керівниками в провадженні проти Сеніченка.

Тобто вони узгоджували позиції раніше для того, щоб притягнути до відповідальності тих хто здійснював корупційну діяльність, можливо це певна помста інакше бажання осіб, які були зі сторони обвинувачення, ну сторони фактично обвинувачення разом з Сеніченком стати зараз позиції проти нього ну пояснити важко.