Спецоперація «Карфаген»: чому викриття корупції в ОГП загрожує розвалом справ проти кол-центрів у судах
Проведена НАБУ та САП на початку вересня 2026 року спецоперація «Карфаген» викрила масштабну вертикаль кришування шахрайських кол-центрів безпосередньо у керівних кабінетах Офісу Генерального прокурора. Проте окрім політичних і корупційних наслідків, ця справа створює безпрецедентну процесуальну загрозу: через зв'язки керівництва ОГП із цим ринком під загрозою опинилися тисячі кримінальних проваджень по всій країні.
Хроніка викриття та тарифи «єдиного вікна»
За даними слідства, у серпні 2025 року в структурах ОГП було створено злочинну організацію, яку координував заступник начальника департаменту міжнародно-правового співробітництва Сергій Кропива (у матеріалах Бюро він фігурує під псевдонімом «Канцлер»). Угруповання діяло за статтями 255 та 209 КК України, а його учасники активно інвестували кошти в нерухомість і коштовності (понад 20 млн грн пішло на прямі покупки, ще понад 12 млн грн — на майно, оформлене на третіх осіб).
Обіймище охоплювало вище керівництво та регіональних посадовців:
Під час спецоперації обшуки пройшли в самому ОГП, у заступниці генпрокурора Марії Вдовиченко та у голови Одеської ОВА Олега Кіпера.
На оприлюднених записах фігурує «Шеф» на прізвисько «Андрійович», чиє прізвище в публікаціях пов'язують із генеральним прокурором Русланом Кравченком.
Економіка «кришування»: За інформацією джерел ZN.ua, схема працювала як централізоване «єдине вікно». З кожної шахрайської точки вимагали близько $24 тисяч. Спочатку частка прокуратури становила $3 тисячі, проте після призначення Кропиви вона нібито зросла до $7 тисяч із кожної точки. Учасники угруповання на записах обговорювали стратегію показового закриття близько 10 офісів на тиждень для створення видимості ефективної боротьби з кіберзлочинністю.
Процесуальна пастка: чому докази у справах можуть стати «нікчемними»
Адвокати та експерти звертають увагу на головну правову загрозу справи: наслідком операції «Карфаген» може стати масове руйнування доказової бази у справах проти самих кол-центрів через внутрішній наказ ОГП №309 від 30 вересня 2021 року (зміни до якого вносилися аж до лютого 2026-го).
Злам підслідності: У нормальній практиці розслідування мають вестися за територіальним принципом. Однак наказ №309 надав керівництву ОГП право вилучати будь-які перспективні чи фінансово вигідні провадження з регіонів (наприклад, з Одеси чи Харкова) під безпосередній контроль профільного департаменту в Києві.
Монополізація потоків: Офіційною метою заявлялася координація, але реальним наслідком, за версією НАБУ, стало замкнення всіх теневих фінансових потоків від IT-мошенників на конкретні кабінети в столиці.
У чому загроза для судів? Захист організаторів кол-центрів планує активно використовувати інструмент відводів прокурорів.
Адміністративна підпись Генерального прокурора під постановами про визначення чи зміну груп прокурорів у таких справах стає прямим доказом виконання логіки наказу №309.
Це дозволяє ставити під сумнів незалежність і неупередженість державного обвинувача, адже прокурор фактично виступає інструментом системи, створеної для контролю над кримінальним ринком.
Як наслідок, адвокати заявляють, що весь масив доказів, зібраних у таких виробництвах, може бути визнаний судами неналежним і недопустимим («мусором»), що дозволить організаторам кол-центрів уникнути відповідальності.
Ситуація стає серйозним випробуванням для всієї правоохоронної та судової системи України, адже підтвердження обставин справи «Карфаген» ставить під сумнів легітимність тисяч процесуальних рішень, ухвалених за останні роки.
